FANDOM


Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Аменемнісу (автори)
Аменемнісу
Нанесенні написи, що містять імена як Аменемнісу так і Псусеннеса
Нанесенні написи, що містять імена як Аменемнісу так і Псусеннеса
Давньоєгипетський фараон
Панування 1051-1047 до н. е., 
XXI династія
Попередник Смендес
Наступник Псусеннес I
Тронне ім'я (преномен)nfr-kȝ-Rˁ ḥqȝ-Wȝst — нефер-ка-Ра хека-Уасет —
«Прекрасна душа (Ка) Ра, повелитель Фів»
Тронне ім'я Аменемнісу.PNG
Власне ім'я (номен)Jmn-m-nsw mrj-Jmn — Амен-єм-несу мері-Амон — «Амон — цар, улюбленець Амона»
Власне ім'я Аменемнісу.PNG





Аменемнісу — давньоєгипетський фараон з XXI династії.

Життєпис Редагувати

Історичність фараона тривалий час викликала певні сумніви, оскільки не було знайдено жодних артефактів, пов'язаних з ним.

Єдина згадка про нього була у Манефона, де йшлося про те, що він був третім фараоном XXI династії з іменем «Нефертерес», тривалість правління якого становила близько чотирьох років. Було зрозуміло, що мова йшла про грецьку транслітерацію імені «Неферкара», але в жодних інших джерелах не було згадок про такого правителя у зазначений період часу.

Існування Аменемнісу було підтверджено 1940 року, коли П'єр Монте у Танісі відкрив гробницю Псусеннеса I[1]. У ній серед інших артефактів були виявлені дві золоті оболонки на краях луку з картушем, що містив ім'я похованого, Neferkara-hekauaset Amenemnesut-meriamon, що ототожнювалось зі згаданим Манефоном Нефертересом. Ім'я «Аменемнісу» у перекладі з давньоєгипетської може означати «Амон-фараон»[2].

Аменемнісу, якщо він був спадкоємцем Смендеса, був, на думку одних авторів, його сином, натомість інші фахівці вважають його батьками Верховного жерця Амона Герігора та його наречену Ноджмет[3].

Існує припущення, що Аменемнісу та Псусеннес могли бути співправителями, але до цього припущення можна дійти лише на підставі асоціацій, пов'язаних з картушами на золотих оболонках. Можливо, спільне правління тривало до смерті Аменемнісу, після чого Псусеннес правив одноосібно[4].

Примітки Редагувати

  1. K.A. Kitchen, The Third Intermediate Period in Egypt (c. 1100–650 BC), Warminster, 3rd ed. 1996. стор. 261
  2. Peter Clayton, Chronicle of the Pharaohs, Thames & Hudson Ltd., 1994. стор. 178
  3. Kenneth, Kitchen. The Third Intermediate Period in Egypt (1100–650 BC). 3ª ed. Warminster, Aris & Phillips Limited, 1996.
  4. Thomas Schneider: Lexikon der Pharaonen. Albatros, Düsseldorf 2002, ISBN 3-491-96053-3, стор. 57-58

Джерела Редагувати

  • Federico Arborio Mella, L'Egitto dei faraoni, Milano, Mursia, 1976, ISBN 88-425-3328-9.
  • Jaroslav Černý, Egypt: from the death of Ramesses III to the end of the twenty-first dynasty, in The Cambridge Ancient History vol 2 part 2: History of the Middle East and the Aegean region c. 1380–1000 B.C., Cambridge, University Press, 1975 (2008), pp. 645–647, ISBN 0-521-08691-4.
  • Franco Cimmino, Dizionario delle dinastie faraoniche, Milano, Bompiani, 2003, pp. 315–316, ISBN 88-452-5531-X.
  • Alan Gardiner, La civiltà egizia, (Einaudi, Torino, 1997), Oxford University Press, 1961, pp. 287–293, ISBN 88-06-13913-4.
  • Nicolas Grimal, Storia dell'antico Egitto, 9ª ed., Roma-Bari, Biblioteca Storica Laterza, 2011, pp. 400–403, ISBN 978-88-420-5651-5.
  • Alfred Heuss et al., I Propilei vol 1, Verona, Mondadori, 1980.


Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі